На цій сторінці ви знайдете чимало дитячих ігор. Всім відомо, яка важлива для дитини, особливо дитини дошкільного віку, гра. Граючи, дитина пізнає світ набагато органічніше та ефективніше, ніж отримуючи ті самі знання за партою чи вислуховуючи нудні нотації.
На сайті представлені різноманітні види дитячих ігор від найпростіших пальчикових ігор для найменших діток до серйозних „розвивальних” завдань-розваг, які допомагають розвивати природну пам‘ять дитини, логічне мислення.
Розділ „Дитяче свято” стане в нагоді батькам, які хочуть не просто зайняти дітей-гостей під час дня народження дитини або новорічної вечірки, а провести цей час з користю для усіх. Ви знайдете тут сценарії різновікових спортивних змагань, рухливі, рольові, групові ігри на будь-який смак та колір!
Розділ „На прогулянці” містить збірку забав та розваг, які допоможуть батькам та молодим педагогам дитячого садочка зробити дитячу прогулянку більш насиченою, цікавою та корисною. Представлені ігри для будь-якої пори року, кількості та віку дітей. Разом до активного відпочинку!
Сучасні методи розвитку дитини неодмінно використовують розвивальні ігри. Розвивати можна й треба все, що вважаємо за потрібне і в будь-якому віці, але для дошкільника розвивальні ігри просто край необхідні. В цьому допоможе розділ „Розвивальні ігри”, який, до речі, постійно доповнюється.
Діти і вовк (4-5 років)
На одному боці зали (майданчика) перед накресленою лінією стоять діти. На протилежному боці, за "деревом" (стільцем або стовпчиком), сидить "вовк" — ведучий. Вихователь промовляє:
Діти в лісі гуляють,
Ходять, бігають, стрибають,
Комариків відганяють.
Діти розходяться по залі, бігають, а на слова "комариків відганяють" підстрибують, плескають в долоні над головою, ніби відганяють комариків.
Вихователь продовжує:
Діти, поспішайте,
Вовк за деревом, — Тікайте!
Діти біжать за лінію — вилазять на гімнастичну стінку або стають на гімнастичну лаву (колоду), а вовк ловить тих, хто залишився на підлозі.
Примітка. Діти мають ходити і бігати в різних напрямках, не наштовхуватися одне на одного, а також підходити ближче до вовка. Слова "комариків відганяють" можна замінити на "гриби, ягоди збирають" або "горішки з дерев зривають" — тоді виконують відповідні рухи: нахили, підстрибування.
Миші в коморі (4-5 років)
Діти сидять на стільцях або гімнастичній лаві з одного боку зали (майданчика). Це "миші" у своїх "нірках". На протилежному боці натягнуто шнур на висоті 40 — 50 см — це "комора". Збоку майданчика стоїть "кіт" (вихователь). Кіт засинає, а миші в цей час біжать до комори: нахиляються і пролізають під шнур, намагаючись не зачепити його. Кіт прокидається і починає ловити мишей, які швидко повертаються до своїх нірок.
Примітка. Після того, як миші сядуть на свої місця, кіт ще раз проходить по залі (майданчику), ніби шукає мишей, а потім повертається на своє місце. Вихователь має навчити дітей спритно пролізати під шнур, не торкаючись руками підлоги.
Мавпочки (4-5 років)
Діти – "мавпочки" по троє підходять до секцій гімнастичної стінки, піднімаються на 4-5 щаблів приставним кроком і спускаються вниз. Інші спостерігають, як мавпочки "збирають на деревах банани й апельсини". Потім рух повторює наступна трійка дітей.
Примітка. Стежити, щоб діти не пропускали щаблів, ногу ставили серединою стопи. Коли діти впевнено виконуватимуть лазіння вгору, завдання можна ускладнити: мавпочки по черзі піднімаються на першу секцію, потім приставним кроком переходять на другу, третю — "з дерева на дерево". Рухи виконуються потоковим способом.
З Правил дорожнього руху (3-6 років):
Світлофор (для старшої групи, 5-6 років)
Гра проводиться на ділянці дитячого саду.
Позначаються дві пересічні дороги, лінії тротуарів, пішохідні переходи.
В центрі перехрестя встає Світлофор - хлопчик з червоними кругами по боках і зеленими - на спині і грудях, два жовті круги він тримає в руках. Діти діляться на групи: пішоходів (можна розподілити дітей поодинці, парами і групами), автомобілі (по одній людині) і автобуси (декілька дітей вишиковуються один за одним, тримаючись за плечі або за пояс).
Пішоходи починають рух по тротуарах, автомобілі - по дорогах, дотримуючи сигнали Світлофора. Світлофор повертається до них то боком, то обличчям або спиною, відповідно вирішуючи або забороняючи рух, то піднімає вгору жовті круги.
До моменту початку гри діти вже повинні знати, що означають сигнали світлофора.
Порушники Правил дорожнього руху в цій грі підлягають штрафові: пояснюють свої помилки.
Стоп (для середньої групи, 4-5 років)
На одному кінці зали (майданчик) проводиться первісна лінія. Біля неї вишиковуються граючі діти. На іншому кінці зали (майданчик) встає той, що водить (вихователь). Той, що водить піднімає зелений прапорець і говорить:
- Швидко іди, дивися, не зівай!
Гравці йдуть у напрямку до того, хто водить, але при цьому стежать, чи все ще піднятий зелений прапорець. Якщо той, що водить піднімає червоний прапорець і говорить «Стоп!», гравці зупиняються і завмирають на місці. Якщо піднімається жовтий прапорець, можна рухатися, але при цьому залишатися на місці. Коли піднімається знову зелений прапорець, гравці просуваються вперед.
Той, хто вчасно не зупинився або почав рух вперед на жовтий сигнал прапорця, повертається до первісної лінії. Перемагає той, хто першим без помилок пройти увесь шлях.
Червоний, жовтий, зелений (для молодшої групи, 3-4 роки)
Гра направлена на увагу і розвиток реакції.
Діти сидять на лавці (стільчиках) або стоячи. Якщо вихователь піднімає зелений прапорець, діти топають ногами. Якщо піднятий жовтий прапорець – плескають в долоні. Якщо червоний – сидять без руху і звуку. Той, хто помиляється, вибуває з гри.
Варіант: той, хто не помиляється, отримує жетон, а в кінці гри – солодкий приз.
Переправ через річку (5-7 років)
Учасників гри має бути парна кількість. На середині майданчика — "річка" (дві паралельні лінії, відстань між ними 15-20 кроків). На річці "каміння" накреслені невеличкі кола). Гравці поділені на дві команди, які стоять на березі. За командою вони починають стрибати з каменя на камінь: хто ступить у воду — "тоне", себто вибуває з гри. Виграє та команда, де більшість гравців успішно переправилася через річку.
Примітка. На каміння дозволяється ступати тільки однією ногою.
У річку, гоп! (5-7 років)
Дві шеренги стають одна навпроти одної на відстані двох метрів. Ведучий дає команду: "У річку, гоп!" — усі стрибають вперед. "На берег, гоп!" — всі стрибають назад. Коли ведучий повторить одну й ту саму команду двічі, гравці мусять стояти на місці. Наприклад: "У річку, гоп!", "У річку, гоп!" — всі стоять на місці. Хто стрибнув — вибуває з гри. гра триває, доки не залишиться один гравець.
Примітка. Ведучий може підвищувати темп подавання команд, аби ускладнити завдання для гравців.
Яструб (5-7 років)
Обирають "яструба". Усі, крім яструба, утворюють колону, взявши один одного за пояс або за плечі. Перший запитує яструба:
- Тобі кого треба?
- Останнього.
- То лови його!
Яструб кидається до останнього гравця, який намагається втекти, біжучи уздовж колони, щоб стати попереду неї. Спійманий стає яструбом, а колишній яструб — першим у колоні.
Повінь (5-7 років)
Діти стають кружка, присідають і вдають, що сплять. Один з учасників — "вартовий" — ходить у середині кола, вигукує: "Повінь! Рятуйтесь!" Тоді всі розбігаються, шукаючи собі схованку: залазять на бум, драбину, стають або сідають на камінь тощо. Примостившись, перебігають з місця на місце, а вартовий намагається їх упіймати. Яку дитину спіймає — та стає вартовим.
Примітка. Хто не знайшов придатного для себе місця, йде на допомогу вартовому — теж ловить дітей.
Оса (5-7 років)
У грі бере участь непарна кількість дітей. Той, хто залишився сам, — "оса". Вона займає визначене місце. Пари розходяться, діти юрбою прибігають до оси й запитують: "Оса, оса, а чи ти дуже лиха?" Та відповідає: "Як ужалю, так знатимеш! Я не зла, не лиха, а кого хочу, того й зловлю".
Після цих слів оса ловить дітей, що біжать поодинці. В момент наближення оси гравці швидко об'єднуються в пари, а коли та віддаляється — розходяться, перебігають довільно. Той, кого впіймає оса, перебирає на себе цю роль.
Продай, бабусю, качку (4-5 років)
Мета: вправляти дітей у бігові з ловлею. Розвивати спритність, уміння орієнтуватися в просторі.
Матеріал: шапочки вовка, качок, хустина для бабусі.
Зміст гри. Діти стоять у колі. Всі діти — «качки». В середині кола стоїть бабуся, за колом — «вовк».
Вовк:
Продай, бабусю, качку Олю.
Бабуся:
Бери!
Качка Оля вибігає з кола, вовк має її наздогнати. Якщо качка встигла оббігти коло і прибігти на своє місце, вовк просить іншу. Якщо ж упіймав качку, забирає до себе і знову йде до бабусі по качку.
Хто швидше побудує хатинку (4-5 років)
Мета: розвивати рухові навички дітей під час бігу, формувати вміння виконувати завдання за сигналом, орієнтуватися в просторі.
Матеріал: гімнастичні палиці — по 6 штук для кожної сім'ї.
Зміст гри. У середині обручів лежать гімнастичні палиці. Діти поділяються на команди — сім'ї. Кожна сім'я має побудувати хатинку з гімнастичних палиць. Кожний член сім'ї біжить до обруча, бере одну палицю, сідає на неї «верхи», скаче до своєї родини й кладе палицю на підлогу — це стінка «хатинки». Виграє та сім'я, яка швидше збудує хатинку.
Вгадай голос (4-5 років)
Мета: розвивати слухову пам'ять, увагу, спостережливість.
Зміст гри. Грають до 10 дітей. Одну дитину обирають бабусею. Решта дітей розподіляють між собою ролі членів сім'ї. Бабуся стає в середину кола і заплющує очі, а хтось із дітей має покликати бабусю, а та на голос впізнає й називає дитину так, ким дитина доводиться їй, бабусі.
Капустинка-стохустинка (4-5 років)
Мета: вдосконалювати різні види ходьби, бігу, стрибки з просуванням уперед. Розвивати вміння дітей орієнтуватися на майданчику.
Зміст гри. Хлопчик Михайлик – пострибайлик посадив капустинку. Виросла капустинка-стохустинка. Пострибав Михайлик капустинку зривати. Тягне-тягне, а витягти не може. Пострибав він за сестрицею-ученицею. (Стрибки з просуванням уперед). Разом прибігли, тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігли Михайлик-пострибайлик з сестрицею-ученицею. (Біг з високо піднятими колінами) за матусею Катрусею. Ідуть вони всі разом стежкою на город. (Ходьба боком приставним кроком), тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігли за татком Ігнатком. Разом ідуть. (Ходьба схрещеним кроком). Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігли по бабусю Дарусю. Ідуть разом, радіють: зараз витягнуть капустинку. (Ходьба зі сплесками в долоні). Тягнуть-тягнуть, а витягнути не можуть. Побігли за дідусем Івасем. Разом з дідусем ідуть — от тепер обов'язково впораються! (Ходьба спиною вперед). Тягнуть-тягнуть усією сім'єю —таки витягли капустинку-стохустинку!
Склади квітку на подарунок матусі або бабусі (4-5 років)
Мета: закріпити знайомі кольори спектра, вміння бігати легко, вільно, швидко; виконувати завдання за сигналом. Розвивати спритність, увагу. Виховувати інтерес до гри.
Матеріал: круги жовтого кольору — серединки квітів з прорізами для пелюсток (пелюстки різного кольору). Кількість сімей відповідає кількості серединок квіток.
Зміст гри. Діти поділяються на сім'ї по 5 осіб (тато, мама, бабуся, дідусь, дитина). Сім'я повинна швидко зібрати квітку з різнокольорових пелюсток, розкиданих по всій кімнаті на підлозі. Виграє та сім'я, яка швидше збере квітку з різних пелюсток
М'яч – бабусі (4-5 років)
Мета: вправляти дітей у киданні та ловінні м'яча. Розвивати окомір, увагу, зорове сприймання.
Матеріал: м'яч, хустинка для бабусі.
Зміст гри. Усередині кола стоїть бабуся і кидає м'яч кожній дитині по черзі зі словами: «Лови, кидай, бабусі віддай».
Відбий м'яч.
Гравці, побравшись за руки, стають у коло. Одна дитина, яку обрано за допомогою лічилки, виходить на середину й однією ногою (лівою чи правою — залежно від умови) намагається вигнати м'яч з кола. Решта намагаються не пропустити м'яч — відбивають його тією самою ногою назад, у коло. Хто помилиться — відіб'є м'яч не тією ногою, що треба — вибуває з кола. Якщо ведучому вдається вибити м'яч з кола, на його місце стає той, хто пропустив м'яч.
Правила гри. При відбиванні м'яча не можна відштовхувати один одного. Ведучий має посилати м'яч у різні боки.
М'яч - квач (5-7 років)
Діти стають кружка. В центрі — ведучий з м'ячем у руках. Діти під музику ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім —уліво. Коли музика раптово замовкне — діти швидко розбігаються по майданчику, а ведучий — квач — кидає в когось м'ячем. Кого поцілить — той стає всередину кола і стає квачем.
Примітка. Кидати м'яч можна лише під ноги, тікати врізнобіч. Гру можна проводити, поставивши в центр кола двох-трьох дітей з м'ячами.
Пташки під час бурі (4-5 років)
Вихователь домовляється з дітьми, що зала (або майданчик) — це море. Гімнастична стінка, лава або колода — пароплав. Діти — пташки. Вони перелітають через море — бігають у різних напрямках, виконують рухи, наслідуючи політ пташок. На звук "у-у-у", що означає завивання бурі, пташки рятуються на пароплаві: вилазять на гімнастичну стінку, стають на лаву, колоду. Коли буря вщухає, пташки знову починають літати.
Примітка. Стежити, щоб діти, піднімаючись на гімнастичну стінку, не пропускали щаблів, не штовхалися. Цих правил безпеки вчать заздалегідь і нагадують їх перед початком кожної гри.
Ведмідь і бджоли (4-5 років)
Діти діляться на дві підгрупи: менша за кількістю (приблизно одна третина від загального гурту) — Це "ведмеді", більша — "бджоли". Бджоли розміщуються так: половина вилазить на кілька щаблів гімнастичної стінки, половина стає за натягнутим на висоті 50 см шнуром (це "вулики"). На відстані 3-5 м від гімнастичної стінки накреслене коло — це "ліс", де живуть ведмеді. Решта простору — "луги".
Вихователь каже: Бджоли вулик залишають, в луг квітучий поспішають.
Діти –
"бджоли" злазять з гімнастичної стінки, підлізають під шнур.
Вихователь продовжує: Полетіли до квіток, Щоб зібрати з них медок.
Бджоли летять на луку — перебігають, ніби перелітають з квітки на квітку.
Вихователь звертається до ведмедів: А ведмеді — до садка, Теж бо хочеться медка.
Коли виконали рухи, вихователь попереджає: "Бджоли". Діти-"бджоли" біжать до гімнастичної стінки, імітують дзижчання. Ведмеді удають, що злякалися — злазять і біжать до наступного вулика —підлазять під шнур. Бджоли і звідти їх виганяють. Гра повторюється, обирають нових ведмедів (або на цю роль зголошуються самі діти). Вихователь відмічає найспритніших ведмедів і бджіл.
Примітка. Гру можна проводити, тільки коли діти добре засвоїли правила: не можна зістрибувати зі щаблів гімнастичної стінки, стягувати одне одного, штовхати. Бджоли відганяють ведмедів від вуликів і заганяють назад у ліс тільки грізним дзижчанням.
Рухливі ігри – улюблені забави для дітлахів будь-якого віку. Даремно Ви вважаєте, що вони є корисними тільки для фізичного розвитку дитини. Уявіть собі, що Ваші діти вередують, стали некерованими, стрибають і голосно кричать. Заспокоїти малюків Вам допоможуть саме рухливі ігри: після них нормальний відпочинок змінить активність. Інакше це називається розвитком саморегуляції. Мине час, і діти навчаться контролювати свою поведінку самостійно. А допомогти їм цього навчитися Ви зможете за допомогою рухливих ігор.
Отже, у Вас різновікова команда. Це означає, що звичайні ігри «Дожени» або естафети на визначення лідера не будуть придатними. Адже образ не оберешся. Тому, що старші діти, звичайно ж, будуть бігати швидше, стрибати далі і влучати в ціль точніше. Причому якщо Ви спробуєте вмовити старших дітей бігати «упівсили», у них нічого не вийде, й вони все одно будуть обганяти малюків. Тому будемо гратися в стару, всіма улюблену гру.
Прятки-схованки
У цю гру буде цікаво грати всім, навіть дорослим дітям. Зверніть увагу на найменших гравців. Коли почнеться гра, Ви можете показати їм, як потрібно ховатися. Тоді малята зрозуміють правила гри і надалі вже будуть грати самі. Спочатку нехай ховаються діти молодшого віку. А потім старші та молодші діти міняються ролями: хто ховається, а хто шукає. Діти 5 – 6 років у такій грі вчаться бути не тільки спритними і спостережливими, але й терплячими, уважними та великодушне ними до малюків. Звичайно, доросла дитина помітить малюка, що ніяково сховався за шафу. Тільки нехай знайде його не відразу, а пограється з карапузом: «Агов, де ж Мишко?», «Куди ж він сховався?»
Потанцюємо, як каченята
Танці з повторенням певних рухів люблять всі діти. Приготуйте яскраву кепочку, яку буде надягати той, хто показує рухи. Увімкніть дітям пісеньку «Танець каченят» і для початку покажіть під музику послідовність рухів самі. Тепер оберіть дитину, яка найкраще повторювала рухи за Вами. Одягніть на неї кепочку, щоб діти бачили, кого їм потрібно наслідувати. Нехай тепер після кожного куплета ведучі змінюватимуться. Мине певний час, і ведучим зможе бути навіть наймолодший танцюрист.
Пограємось у канатохідців
Добре, якщо діти вже були в цирку і бачили, як артисти ходять по канату. Запропонуйте дітям улаштувати справжню циркову виставу вдома.
Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть п на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав'язаними очима або рухатися якомога швидше.
Велика плутанина
Ведучого можна обрати за допомогою лічилки. А тепер правила гри: ведучий вимовляє вголос «Вухо!», і повинен при цьому взятися за вухо Вимовляючи: «Ніс! – за ніс. «Рука!» – береться за руку. Решта дітей повторює його дії. Через певний час ведучий починає заплутувати Гравців, «помилятися». Він називає одну частину тіла, а показує на іншу: наприклад, говорить: «Ніс!», а береться за вухо. Завдання гравців – не заплутатися і показувати ту частину тіла, про яку йдеться. 3 роллю ведучого цілком упорається малюк будь-якого віку. Така гра прекрасно розвиває увагу і швидкість реакції.
У цілковитій темряві
Насправді ніякої темряви не буде. Просто Ви приготуєте заздалегідь декілька шарфиків або хусток, щоб зав'язати дітям очі. Для цієї гри візьміть будь-який набір кубиків. Грати в неї найкраще на підлозі, на килимку. Поставте перед дітьми коробки з кубиками, зав'яжіть дітям очі та запропонуйте кожному побудувати свою вежу з кубиків. А одній дитині очі не зав'язуйте. 1ї завдання – рахувати. скільки кубиків вдалося поставити до топі моменту, як вежа повалилася. У кого ж буде найвищий будинок? Відмінне тренування координації рухів дітям забезпечене.
РУХЛИВІ ІГРИ (старша група)
Вовк і коза
Учні обирають вовка і козу, решта – пастухи. Узявшись за руки, пастухи рухаються колом. Вовк має спіймати козу, яка пасеться в полі (середині кола). Потрапити туди він може лише через ворота. Їх утворюють двоє гравців, які навмисно заманюють вовка, піднімаючи руки. Та тільки-но він хоче вскочити у ворота – руки опускаються. Якщо вовк упіймає козу, вона стає вовком, козою - хтось із гравців, які пропустили вовка, а вовк – пастухом.
Ворони
На майданчику креслять дві паралельні лінії на відстані 1 м. Гравці діляться на дві команди й стають відповідно на обидві лінії спинами один навпроти одного. Потім присідають, руки кладуть на коліна. І між командами починається така розмова: - Вороно, вороно! – Що? – Де ти була? – У Києві. – Що ти там робила? – Черивички шила. – Якими нитка? – Шовковими, кожен день по парі. Сказавши це, гравці спинами вперед наближаються один до одного і намагаються виштовхнути суперника за лінію. Перемагає команда, яка виштовхне більше гравців.
Вудочка
Учасники гри стають у коло. Ведучий, перебуваючи в центрі, крутить мотузкою (вудочкою), до якої прив’язана торбина набита піском, ганчір’ям чи м’яч, так, щоб торбина проходила під ногами гравців, які повинні в цей час підстрибувати. Усі уважно стежать, щоб торбинка, яка рухається над підлогою, не дістала ніг. Учасник, до ніг котрого торкнулась торбинка, виходить із гри (отримує штрафне очко) або змінює ведучого. Перемагає той, хто уник торкання вудочки. Під час гри сходити зі свого місця не дозволяється.
Голуби
Учасники гри стають у коло, один голуб – посередині. Усі діти ідуть в один бік, а голуб - у протилежний. Гравці співають, голуб імітує слова пісеньки:
Летів голуб попід хмари, шукаючи собі пари.
- Ой голубе, голубоньку, візьми собі ластівоньку.
- Ти голубе, чого тужиш? Вибирай сам, кого любиш.
- Ой голубе, голубоньку, візьми собі ластівоньку.
Летів голуб по вулиці, збираючи в дзьоб пшениці.
- Що назбирав у дзьобик, - своє, а ми собі обидва є.
За цими словами всі стають по двоє, голуб також старається знайти собі пару. Той, хто залишиться один, стає голубом, і гра продовжується. При кожному повторені учасник повинен підбирати собі іншу пару й рухатись у колі в протилежному напрямку. Кількість гравців має бути непарною.
Гонка м’ячів
Гравці стають у широке коло і розраховуються на “перший-другий”. Перші номери – одна команда, другі – друга. Два напрявляючі гравці – капітани. У них у руках м’ячі. За сигналом учителя капітани передають м’ячі по колу в протилежні боки гравцям своєї команди. Перемагають ті, хто швидше поверне м’яч капітану. Одним із варіантів гри може бути коли м’ячі спочатку знаходяться в учасників, що стоять напроти, і передаються в одному напрямку. Перемагає команда, м’яч котрої наздожене м’яч суперників.
Гра у квадраті
Креслять квадрат із сторонами від 6 до 10 м. Усередині квадрата позначають коло 1,5-2 м. Гравців поділяють на 4 команди, які розташовуються на 4-х сторонах квадрата. Один із учасників кожної команди із м’ячем у руках стоїть у колі навпроти шеренги своїх гравців.
За умовним сигналом учителя, гравці, що стоять усередині кола, почергово кидають м’яч гравцям своєї команди, починаючи із лівого флангу, а отримавши його, знову кидають другому, третьому - аж до останнього. Останній гравець із шеренги, діставши м’яч, біжить з ним у коло. Гра триває доти, поки той, що стояв першим у колі, не прибіжить знову в нього. Виграє та команда, гравці якої швидше за інших побувають у колі.
До своїх прапорців
Учні групуються в кілька кіл, усередині кожного стає гравець з кольоровим прапорцем у піднятій руці. За першим сигналом керівника всі розбігаються по майданчику (крім гравців з прапорцями), за другим – зупиняються, присідають і закривають очі. Далі гравці з прапорцями переходять на інші місця. Відтак керівник наказує: “До своїх прапорців!”. Кожна група повинна віднайти свій прапорець й утворити коло. Перемагає команда, котра виконає це завдання швидше. Після кожної спроби гравців з прапорцями змінюють.
Дрібушечки
Гравці стають у коло й, побравшись за руки, ходять то в один, то в інший бік, співаючи:
Дрибу, дрибу, дрібушечки, наїмося петрушечки.
Диб, диб до води, наїмося лободи.
Дрибу, дрибу, дрібушечки, погубили черевички;
Туди, сюди до води, шу, шу, шу, шу он – туди!
У цей час усередині кола пара або дві пари дітей крутяться то вправо, то вліво, міцно тримаючись руками навхрест. Тіло вигинається назад, ступні ніг разом, ноги в колінах не зігнуті.
Пізніше в коло по черзі заходять інші пари. Можуть одночасно крутитися дві пари дітей, тоді одна пара тримається за руки навхрест зверху, а друга – знизу.
Захисник фортеці
Малюють коло діаметром 5-10 м. у його центрі креслять менше коло, у яке ставлять три зв’язані гімнастичні палиці чи кладуть м’яч, кеглі, будь-який інший предмет. Вибирають 1-3 захисників фортеці, інші гравці стають за колом, їм учитель дає волейбольний м’яч. Завдання: поцілити м’ячем у предмет, що знаходиться в центрі кола. Захисники повинні цьому перешкодити, відбиваючи м’яч руками і ногами та закриваючи мішень. Якщо нападаючим вдається збити фортецю, захисники програють і на їх місце призначаються нові. Переможцями вважаються захисники, котрі найдовше обороняли фортецю. Відбиваючи м’яч, захисник не має права заходити в менше коло. Збити фортецю можна тільки із-за лінії великого кола. Нападаючий не має права кидати м’яч декілька разів підряд.
Кіт і миша
Учні беруться за руки і стають у коло. Двоє гравців залишаються в середині: дівчинка – “миша”, хлопчик – “кіт”. Усі діти піднімають з’єднані руки вгору, “миша” втікає від “кота” попід руки гравців. Коли біжить кіт, учасники опускають руки вниз і присідають, але тут же піднімаються, пропускаючи “кота”. “Мишу” затримувати не можна. Після того, як "кіт" спіймає "мишу", вибирають нових ведучих і гра продовжується. Якщо “кіт” не зміг спіймати "мишу", за 20-30 с то їх замінюють інші гравці. “Кіт” не має права хапати чи штовхати “мишу”, досить легко доторкнутись до неї.
Лисиця і заєць
Учні стають у різних кінцях майданчика попарно, лицем один до одного, узявшись за руки. Обирають одного зайцем, іншого – лисицею. Лисиця наздоганяє зайця, а той, утікаючи поміж парами, ховається в “нору”: стає всередину будь-якої пари, спиною до одного з гравців. Той стає зайцем, утікає і так само ховається через декілька секунд до іншої "нори". Тим часом лисиця намагається його спіймати. Спійманий стає лисицею, а лисиця - зайцем. Якщо лисиця не змогла упіймати зайця за одну хвилину, її змінюють. Зайці повинні якомога частіше ховатись і кожного разу в іншу "нору", щоб усі гравці побували в ролі зайця чи лисиці.
Невід
Гравці вільно пересуваються в межах майданчика, що за розмірами наближається до баскетбольного. Двоє з них за завданням учителя беруться за руки і ловлять інших. Наздогнавши когось, вони повинні з’єднати руки так, щоб упійманий потрапив у коло. Тепер вони троє ловлять усіх інших. Кожен упійманий стає частиною неводу. Гра продовжується до того часу, поки неводом не будуть упіймані всі рибки, тобто всі інші гравці. Рибки не мають права вибігати за межі майданчика, вириватись, добровільно потрапляти в невід.
Подоляночка
Учні беруться за руки і стають у коло. Вибирають подоляночку. Гравці, співаючи, ідуть по колу, а подоляночка всередині кола робить усе, про що мовиться у пісні:
Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька.
Тут вона стала, до землі припала, личка не вмивала, бо води не мала.
Ой, устань, устань, подоляночко, умий личко, як ту скляночку,
Візьмися вбочки за свої сорочки, підскоч до краю, бери сестру скраю.
Подоляночка вибирає когось із кола і стає на його місце.
Птахи
Господар і яструб вибирається жеребкуванням або призначаються вчителем. Решта учнів – птахи. Господар потай від яструба називає кожного учасника гри: зозуля, ластівка, горобець, ворона, синиця, чайка, снігур, тощо.
Прилітає яструб. Між господарем і яструбом відбувається діалог: - За ким ти прилетів? – За пташкою. – За якою? – За зозулею (горобцем, вороною і т. д.). Названа пташка вибігає з гурту і яструб намагається її спіймати. Якщо ж яструб назвав пташку, якої немає серед учасників гри, ведучий замінює його. Гра триває доти, доки яструб не переловить усіх пташок. Упіймані пташки отримують додаткове завдання вчителя, наприклад, стрибати через скакалку.
У річку гоп
Дві шеренги стають на віддалі 3-4 м. Ведучий дає команду: "У річку, - гоп!" – усі стрибають уперед. – "На берег, - гоп!" усі стрибають назад. Часто ведучий повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку всі повинні стояти на місці. Хто стрибнув, той вибуває з гри (отримує штрафне очко). Гра продовжується доти, поки з шеренги не вийде останній гравець. Виграє команда, яка на кінець гри має менше штрафних очок.
Швидко по місцях
Гравці шикуються в шеренгу чи інший стрій, залежно від рівня підготовки. За командою вчителя “На прогулянку!” всі учні розбігаються по майданчику. За командою “Швидко по місцях!” усі повинні вишикуватись у вихідне положення. Хто із гравців першим займе своє місце, той стає переможцем. Забороняється штовхатись. Після команд не можна залишатись на своєму місці.
Прихований дзвіночок
Цю гру можна проводити і на вулиці, і в кімнаті. Визначивши того, хто водитиме, всі стають по колу або по прямій лінії. Тримаючи руки за спиною, гравці обережно, так, щоб дзвіночок не задзвенів, передають його один одному, а той, хто водить, старається визначити, у кого знаходиться дзвіночок та вихопити його. Якщо він стоїть далеко від дзвіночка, гравці можуть задзеленчати, щоб подражнити його. Водити починає той, у кого дзвіночок забрали.
Дзвіночок тут
У центр кола виходять троє гравців: двом із них зав'язують очі, а третьому дають дзвіночок. Гравець час од часу дзвонить, а двоє інших намагаються його вихопити. Той, в чиїх руках дзвіночок, може створювати такі ситуації, коли гравці з пов'язками на очах ловлять один одного. Коли хтось із учасників упіймає того, хто носиться з дзвіночком, вони міняються ролями.
Дзвін
У цій грі можуть брати участь 20—30 чоловік.
Перед початком гри один із учасників за жеребкуванням починає водити, його називають «язичком».
Інші учасники гри беруться за руки й утворюють коло, тобто «дзвін», і починають повільно рухатися то в праву, то в ліву сторону. У цей час «язичок» намагається роз'єднати руки гравців, — розбити «дзвін», і вирватися з кола. Якщо йому це не вдалося з першого разу, він має право на ще дві спроби, віднайшовши найбільш слабкі місця в колі.
Тільки-но «язичкові» вдасться вирватися з кола, він прагне добігти до прапорця, платка або шапки, покладеної від кола на відстані 50 м, а всі, хто стояв у колі, біжать за ним і стараються торкнутися до нього рукою, перед тим, як він ухопить прапорець. Хто це зробить, той і починає водити, тобто стає «язичком» і займає місце в центрі кола.
Якщо ж той, хто водить, добіг до прапорця і ніхто його не впіймав, то він повертається на своє місце, і гра продовжується спочатку.
Хто шепоче?
На середину кола або кімнати виходить один із гравців з пов'язкою на очах. До нього по черзі підходять усі інші та кожен щось шепоче на вухо. Потрібно по голосу дізнатися, хто шепоче, назвати його ім'я, і тільки тоді можна зняти пов'язку та помінятися з ним ролями. Щоб не бути впізнаним, кожний старається змінити голос і манеру розмови, і це дуже ускладнює задачу. Потрібно бути дуже уважним, щоб навіть у зміненому голосі вловлювати знайомі інтонації та визначати, хто шепоче.
Гілочка
У грі можуть одночасно брати участь 15—20 і більше чоловік. Для гри потрібна гілочка верби або іншого дерева.
Учасники гри утворюють погано зімкнене коло. Руки тримають за спиною та передають один одному гілочку. У центрі кола — той, хто водить. Його задача — знайти та захопити гілочку. Задача нелегка. Якщо той, хто водить, трішки повернеться спиною до того, у кого гілочка, то останній швидко проводить гілочкою по його спині, відразу ж гілочку забирає назад і передає по колу.
Якщо тому, хто водить, вдається захопити гілочку, він перестає водити та стає в коло.
На його місце стає той гравець, у якого була виявлена гілочка.
Якщо під час передачі гілочки по руках вона впаде на підлогу чи на землю та той, хто водить це помітить, тоді гравець, у якого впала гілочка, замінює того, хто водить.
Рибки
Для цієї гри потрібна «вудочка», тобто довга мотузка. «Вудочку» одним кінцем прив'язують до загорожі, стіни дерева або спеціально вбитої в центрі майданчика палиці.
Один із гравців за жеребкуванням обирається «приманкою».
Узявшись за вільний кінець мотузки, він старається, не випускаючи мотузку з рук, торкнутися когось із гравців, тобто впіймати «рибку».
Інші гравці намагаються «клюнути приманку» — легенько вдарити того, хто водить, щоб «приманка» його не впіймала. Гравець, упійманий «приманкою», стає до «вудочки» і робиться «приманкою», після чого продовжується гра.
Біла паличка
У цій грі всі учасники діляться на дві команди та вибирають із свого середовища двох капітанів. Це зазвичай найсильніші та найспритніші гравці, які вміють відстояти свою команду. У кожної команди своя паличка. Вона має довжину 40—50 см і товщину 2—3 см. Зовні палички однакові, але кожна має свій розпізнавальний знак, який повинні знати всі члени команди. Суддя, який слідкує за правилами гри, шикує обидві команди з капітаном попереду та подає сигнал.
За першим сигналом капітани міняються своїми паличками. За другим сигналом вони кидають паличку якомога далі. Суддя ж слідкує за тим, щоб ніхто не виходив за лінію і не вибігав раніше.
Після того, як палички кинуті, гравці обох команд біжать уперед, стараючись швидше добігти до своєї палички.
Задача капітанів — якомога далі закинути палички, щоб гравці команди «суперника» не встигли раніше доставити їх судді.
Команда, яка змогла першою віддала паличку, вважається переможцем. Але передавати її судді може тільки капітан. Тому той, хто перший піднімає паличку, повинен встигнути її передати як естафету капітанові, а той уже біжить із нею до судді.
Сірий вовк (5-7 років)
За загальною згодою діти вибирають "вовка". Він, згорбившись, сідає на килимку і мовчить. Діти не чіпають його, а удають, що рвуть біля нього горішки. Промовляють:
Рву, рву горішечки,
Не боюсь вовка нітрішечки.
Після цих слів удають, що кидають у вовка горішками, тоді розбігаються. Вовк їх доганяє. Кого вхопить —той стає вовком. Гра продовжується.
Примітка. Не можна вибігати за межі окресленої території.
Шпаки (5-7 років)
На одному боці майданчика накреслені кола діаметром 1 м — це "шпаківні". Всі діти — "шпаки". Кількість їх непарна, а до шпаківні можуть залітати лише двоє шпаків. На слова вихователя: "Шпаки летять" — діти, наслідуючи політ птахів, бігають по майданчику довільно. На слова: "Шпаки прилетіли" — біжать до шпаківень. Вважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце у шпаківні, програє. Гра повторюється кілька разів.
Примітка. Якщо у групі парна кількість дітей, до гри підключається вихователь. Слід нагадувати, щоб діти бігали якнайдалі від шпаківень.
Лови! (5-7 років)
Діти діляться на дві підгрупи, які стають по різні боки майданчика. Одну дитину обирають "квачем" – їй дають кольорову стрічку. Квач стає посередині майданчика. Коли вихователь каже: "Лови!" – діти розбігаються, а квач намагається когось наздогнати і торкнутися рукою. Той, кого він торкнеться, відходить убік. Гра закінчується, коли квач зловить трьох-чотирьох дітей. Потім обирають іншого квача.
Примітка. Якщо за 30-40 сек. квач не може нікого зловити, слід обрати нового.
Заєць без хатки (5-7 років)
Лічилкою обирають "мисливця" та "зайця", у якого немає "хатки". Обидва стають на протилежних боках майданчика. Решту дітей розподіляють на підгрупи — по чотири-п'ять у кожній. Кожна підгрупа стає кружка — це заяча хатка, всередині одна дитина — заєць. Кола розташовані на певній відстані один від одного (залежно від розмірів майданчика). Вихователь промовляє: "Один, два, три" — гру розпочни. На рахунок "один" заєць без хатки починає тікати, на "три" — мисливець починає ловити його. Заєць, якого ловить мисливець, може забігти у будь-яку хатку. Тоді заєць-господар має з неї вибігти, а мисливець вже ловить його. Коли мисливець упіймає якогось зайця, гра повторюється з лічилки.
Примітка. У хатку до зайця мисливцеві забігати не можна. Двом зайцям не можна бути в одній хатці. Якщо мисливець довго не може упіймати зайця, на цю роль обирають іншу дитину.
Чижики (5-7 років)
Діти стають в коло, беруться за руки, утворюючи "клітку". П'ять-шість дітей — "чижики" — стають у центр кола. За сигналом вихователя діти беруться за руки, йдуть по колу, примовляючи:
Чижик, чижик, любий чиж,
Як на волю полетиш?
Хоч зібрався утекти,
Лишишся у клітці ти.
Чижики підстрибують на місці, роблять руками рухи вгору-вниз, наче літають. На слова вихователя: "Пурх із клітки!" — діти то піднімають, то опускають руки, а чижики намагаються вгадати момент, щоб випурхнути з кола. Коли всі вилетіли з клітки, чижиками стають інші діти.
Примітка. Чижики можуть тільки забігати під руки дітям, але не пручатися силоміць.
Зайчик сірий умивається (5-7 років)
Діти стають кружка. Всередині — "зайчик". Всі промовляють за вихователем:
Зайчик сірий умивається,
Мабуть, в гості він збирається.
Вимив носик, вимив хвостик,
Вимив вуха, витер сухо!
Зайчик виконує рухи відповідно до тексту. Потім стрибає на обох ногах — іде в гості до когось з дітей. Та дитина, до якої він прийшов, міняється з ним місцями — стрибає в центр кола. Гра повторюється. Тривалість гри за домовленістю.
Гречка
Усі беруться за руки, піднімають ліву або праву ногу й починають стрибати в один бік, приспівуючи:
Ой чук, гречки, чорні овечки.
А я гречки намелю, гречаників напечу.
Два мало – третій непотрібний
Усі гравці, окрім двох ведучих стають попарно один за одним по колу обличчям до центру на відстані 1-2 кроки пара від пари. Ведучі бігають поза колом: один утікає, а другий наздоганяє. Рятуючись, перший гравець повинен стати попереду будь-якої пари і сказати: “Третій зайвий”. Останній з цієї пари вибігає із свого місця й починає наздоганяти другого, котрий на цей раз повинен утікати. Виграє той, кого не поквачить “третій зайвий”.
Бігати через коло не можна. Якщо ведучий поквачив того, хто втікає, вони міняються ролями. Гравець, що втікає, не має права пробігати більше одного кола.
Сміхота (5-7 років)
Грають 12-20 дітей. Вихователь підкидає вгору тонку хустинку. Поки вона плине в повітрі, діти стрибають, сміються, промовлять або співають. Коли хустинка впала на землю, всі мають завмерти і замовкнути. Хто продовжує веселитися — штрафується: він мусить розповісти якогось віршика чи щось інше.
З повагою, адміністрація сайту Umka2007.at.ua
